Діагностична картка класного керівника

Діагностична картка класного керівника

П.І.Б.________________________________________________________

Стаж роботи як класний керівник_________________________________

Проблема, над якою працює_____________________________________

 

Зміст роботи класного керівника

І. Вивчення соціально-педагогіяних умов діяльності класного керівника

· Вивчення культури поведінки учнів.

· Вивчення запитів, нахилів, інтересів учнів.

· Педагогічний аналіз контингенту учнів, які потребують особливої уваги.

· Вивчення рівня вихованності учнів.

· Пелагогічна діагностика.

ІІ. Планування та розробка основних напрямів роботи

· Планування роботи класного керівника.

· Планування виховних заходів.

· Організація учнівського самоврядування.

ІІІ. Організація роботи з класним колективом

· Організація роботи із запровадження національнихтрадицій, звичаїв та обрядів, виховання повагидо рідної мови.

· Розвиток творчих інтелектуальних здібностей учнів, залучення учнів до різноманітної діяльності за інтересами.

· Організація морально-правового виховання.

· Надання допомоги в організації роботи органам учнівського самоврядування.

ІV. Робота з батьками

· Організація та проведення батьківських зборів.

· Організація педагогічного навчання батьків.

· Залучення батьків до організації виховної роботи в класі.

· Організація роботи батьківського комітету.

· Планування роботи з батьками учнів.

Основні напрямки діяльності класного керівника

І. Програма «здоров’я» передбачає самоосвіту класного керівника в цій галузі, вивчення вікових, психологічних особливостей дітей, спільну роботу із шкільним лікарем, психологом. Класний керівник разом з батьками виробляє оптимальний режим для даного учня, планує роботу інших вчителів з проблем перевантаження, створення комфортних умов. Оволодіває методами релаксації. Стежить за режимом харчування й вирішує питання про організацію додаткового харчування для хворих та ослаблених дітей.

II. Програма «Навчання» передбачає організацію диференційованого та індивідуального підходу до сильних, середніх слабких учнів. Класний керівник контролює відвідуваність, у разі погіршення успішності своєчасно організовує консультацію тих учителів-предметників, на уроках яких виникли труднощі. Підтримує постійний зв’язок з учителями, батьками. Стежить за дозуванням домашніх завдань, рівномірністю проведення контрольних робіт, заліків.

III. Програма «Спілкування» охоплює ту сферу, в якій дитина найчастіше потребує захисту. Класний керівник зобов’язаний не допускати випадків, коли дітей у класі не помічають, дражнять, обзивають, не приймають до спільних ігор. Тому класний керівник має ввійти у коло спілкування дітей, зрозуміти становище кожного учня в ньому, навчитися коригувати стосунки між дітьми, показати всьому колективу позитивні риси кожної дитини, дати їй можливість проявити себе.
IV. «Робота з важкими» – програма, спрямована на коригування негативних рис в особистості школяра. Тут за мету береться не тільки боротьба з правопорушниками, а профілактична робота з дітьми цієї категорії. Класний керівник має добре оволодіти методикою й технікою вивчення особистості учня та його виховного середовища.

V. Програма «Робота з сім’ ями» спрямована на тактовне коригування негативних впливів родини. Залучення батьків до класних і загальношкільних заходів, вивчення стану родинного виховання, узагальнення досвіду естетичного вихованні в сім’ї. Надання допомоги батькам у навчанні й вихованні дітей, а також роз’яснення цілей і завдань.

VI. Програма «Дозвілля». У її межах класний керівник виявляє індивідуальні інтереси дітей, допомагає їм у виборі позакласних об’єднань (гуртків, секцій тощо), розширює світогляд учнів. Ця програма пов’язана із загальношкільною виховною роботою, що є продовженням виховного процесу, і у нас має яскраву естетичну спрямованість. Визначення програм діяльності з вивчення традицій національної пісенної культури, побуту важливе завдання класного керівника нашої школи. Планування виховної роботи – одне з найважливіших умов здійснення підходу до виховання. Перспективне, чітке та оперативне планування забезпечує високу ефективність виховної роботи й дозволяє виокремити найсуттєвіші напрямки, сконцентруватися на головному.

Основним документом класного керівника є план виховної роботи.

Він відображає зміст, форми та методи виховної роботи. При плануванні класному керівникові слід враховувати:
1. Аналіз за минулий рік.
2. Цілі та завдання виховання.
3. Рівень розвитку та вихованості учнів.
4. Можливості школи.
5. Досвід і підготовленість класного керівника.

План виховної роботи має відповідати низці вимог

· Цілі виховання. План – це не просто перелік. Кожен захід обов’язково має продовжувати наступний.

· Реальні потреби колективу.

· Перспективність.

· Узгодженість із загальношкільним планом.

· Врахування об’єктивних і суб’єктивних можливостей.

· Конкретність.

· Комплексний підхід до планування (єдність морального, трудового, правового, фізичного, естетичного виховання).

· Планування має бути гнучким, щоб разі потреби щось додати чи змінити.

· Планування виховної роботи має базуватися на положеннях Концепції освіта Міжнародної декларації прав дитини Статуті школи, рекомендаціях Міносвіти

Структура плану виховної роботи

1. Короткий аналіз виховної роботі за минулий рік.
2. Цілі та завдання на новий навчальний рік.
3. Характеристика класу (з урахуванням даних про рівень вихованості учнів)
4. Основні виховні справи з організації та розвитку класного колективу.
5. Цілі цих справ.
6. Форми проведення.
7. Характеристика даних справ (слід зазначити рівень розвитку колективу).
8. Індивідуальна робота з дітьми ( розділі передбачаються методи та прийоми залучення конкретних учнів ді підготовки й проведення важливих справ)
9. Індивідуальна робота з батьками (у розділі передбачається участь батьків у конкретних справах і допомога, яку вони надають).

Схема плану виховної роботи:

· Основні справи класу, школи.

· Мета справи.

· Форма проведення.

· Аналіз справи.

· Індивідуальна робота з учнями.

· Індивідуальна робота з батьками

ЗОЛОТІ ПРАВИЛА КЛАСНОГО КЕРІВНИКА

· Учитель має бути особистістю, привабливого для дітей.

· Учитель повинен викликати любов і повагу дітей до себе, якщо він сам любить, поважає кожну дитину та піклується про неї, у стосунках із нею чесний та відвертий.

· Учитель має бути відвертим у стосунках з усіма учнями.

· Учитель має бути веселим, жартівливим.

· Учитель повинен раціонально використовувати свій час.

· Учитель має бути доброзичливим.

· Учитель має постійно вдосконалюватися, розширювати свій кругозір.

· Гасло вчителя: “Пізнай самого себе і допоможи в цьому своїм учням”.

· Учитель повинен реалізувати індивідуальний підхід до дтини, вміти її вислухати.

· Класний керівник має створити учнівський колектив, у якому панують доброзичливі стосунки.

· Педагог повинен приймати тільки обдуманні рішення.

· Учителеві слід любити й захищати дитину, поважати її почуття.

· Учителеві необхідно виховувати в дітей самодісципліну.

НА ДОПОМОГУ КЛАСНОМУ КЕРІВНИКУ

Пам’ятка

· на старому далеко не поїдеш, тому – ускладнюй, збагачуй, змінюй діяльність самоврядування;

· твій шлях від ускладнення діяльності до ускладнення організації структури, а не навпаки;

· вміло поєднуй тимчасові та постійні групи, організаційні структури, ради, комітети, штаби;

· власні особисті соціальні інтереси, захоплення поєднуй з прагненнями, інтересами дітей;

· розвивай соціальну мотивацію дітей, соціальне звучання їхньої діяльності ( якщо підліток носить „ каміння” , вчи його думати про ту „ кам’яницю”, яка вибудується з цього „каменя”);

· допомагай встановленню, розвитку контактів органів самоврядування з іншими класами, іншими об’єднаннями, організаціями. Порівняння, спілкування з іншими однолітками – потужна сила для розвитку;

· обговорюй з дітьми проблеми учнівського самоврядування, обмірковуй спільно з ними перспективи;

· роз’яснюй педагогам, адміністрації, батькам діяльність органів самоврядування, обговорюй з компетентними людьми проблеми вашого розвитку;

· пам’ятай: діяльність в органах самоврядування дітей і підлітків – це не педагогіка, а соціальна дія, соціальне життя;

· пам’ятай – учнівське самоврядування – це педагогічна умова раціонального розвитку школярів. Думай про те, як підтримати їх під час вирішення їхніх проблем, як допомогти їм зайняти сприятливу позицію в світі ровесників, підтримуй їх в успіхах та досягненнях.

Організація життя учнівського колективу:

· Розподіл і виконання доручень;

· Організація чергування;

· Виконання  правил для учнів;

· Характер взаємовідносин у колективі;

· Організація навчальної діяльності;

· Традиції.

Діяльність учнівського колективу:

· Діяльність органів самоврядування;

· Організація колективних творчих справ;

· Ініціатива і самостійність дій учнів;

· Рівень вихованності.

Діяльність класного керівника

· Взаємовідносини класного керівника з учнями;

· Здійснення індівідуального підходу до учнів;

· Педагогічний стиль і такт;

Стиль відносин із батьками.

Аналізуємо виховну роботу

Аналіз проведення виховного заходу

І. ОРГАНІЗАЦІЯ:

· готовність учнів;

· використання наочності;

· чіткість, організованість;

· оформлення приміщення;

· раціональне використання часу.

ІІ. ЗМІСТ:

· логічність;

· актуальність теми;

· глибина висновків;

· зв’язок із життям учнів.

ІІІ. МЕТОДИКА:

· характер діалогу;

· стимулювання учнів до дискусії;

· можливість відвертого обміну думками;

· врахування вікових особливостей учнів.

ІV. ПСИХОЛОГІЧНА ОБСТАНОВКА:

· поведінка учнів;

· педагогічний такт;

· активність, зацікавленість учнів.

V. РЕЗУЛЬТАТИ:

· вирішення конкретних завдань.

VI. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.

VII. РЕКОМЕНДАЦІЇ.

Критерії оцінки діяльності класного керівника в роботі з учнівським колективом

· Інтереси до суспільного життя, знання правових норм.

· Ставлення учнів до навчання, ступінь інтересу до навчальних занять, розвиток їхніх творчих здібностей.

· Ставлення до трудової діяльності:

· якість виконання трудових завдань;

· участь у суспільно-корисній праці;

· ставлення до громадської власності.

· Виховання гуманізму і духовності:

· взаємовідносини в класному колективі;

· взаємодопомога;

· дружба;

· ставлення до батьків, вчителів.

· Загальна етична культура і розвиток художньої творчості учнів.

· Загальна фізична підготовка.

· Заняття спортом і туризмом, фізичною культурою.

Критерії оцінки організаційно-виховної роботи з учнями,  педагогічної роботи з батьками

І. Організаційно-виховна робота з учнями

· Проведення виховних годин, класних зборів. Актуальність їхньої тематики.

· Індивідуальна робота з учнями, її ефективність та результативність.

· Організація учнівського колективу.

· Участь учнів у проведенні виховних годин.

· Фізично-оздоровча робота з учнями.

· Організація екскурсій.

· Ведення документації.

ІІ. Педагогічна робота з батьками

· Проведення батьківських зборів.

· Індивідуальна робота з батьками.

· Відвідування сімей учнів.

· Робота з батьківським активом.

· Робота з організації психолого-педагогічної освіти батьків.

Самоаналіз діяльності вчителя під час підготовки та проведення виховного заходу

· Оцінювання педагогічного обгрунтування виховного заходу, доцільність цього проведення та обраної форми.

· Визначення місця виховного заходу в системі навчально- виховної роботи класу, його зв’язку із навчальною та виховною діяльністю.

· Оцінювання ступеня досягнення мети заходу.

· Характеристика учасників заходу, охоплення їх активною діяльністю під час складання плану, підготовки та проведення заходу.

· Оцінювання результативності виховного заходу, його пізнавальної та виховної цінності.

· Оцінювання психологічного стану учнів під час підготовки й проведення заходу.

· Визначення позитивних сторін та недоліків у проведенні заходу.

· Висновки.

Схема аналізу виховної роботи класним керівником

· Стисла характеристика колективу та окремих учнів:

· загальні відомості про учнів та їхні сім’ї;

· суспільна та пізнавальна активність;

· відповідальність за загальну справу;

· самодисципліна;

· уміння переборювати труднощі; культура поведінки в школі та поза нею;

· працьовитість;

· повага до законів, символів держави.

· Визначення виховних завдань, які поставлені в минулому році (аналіз причин невиконання тих чи інших з них ).

· Аналіз змісту виховання ( які звички, знання, вміння, навички формувалися в учнів).

· Аналіз використовуваних методів ( власного прикладу, переконання, вимоги, стимулювання, доручення, бесіди, пояснення, ігри, змагання).

· Аналіз використовуваних форм виховної роботи ( класних годин, зборів, екскурсій, колективних творчих справ ).

· Аналіз умов виховання:

· санітарно- побутових;

· гігієнічних;

· естетичних;

· природних;

· соціально- культурних.

· Аналіз засобів виховання:

· дитячого колективу ( рівень згуртованості, сформованості громадської думки, традиції, наявність лідерів, неформальних груп спілкування );

· системи суспільних відносин у школі;

· особистості вчителя;

· системи учнівського самоврядування ( визначення його ефективності ).

· Аналіз результативності індивідуальної виховної роботи:

· з учнями, схильними до девіантної поведінки;

· з обдарованими дітьми.

· Аналіз роботи з батьками:

· взаємодії;

· проведення батьківських зборів, їхня результативність.

· Аналіз результатів виховної роботи:

· визначення реального рівня виховання;

· визначення ступеня відповідності реальних результатів і поставлених цілей;

· характеристика динаміки змін рівня вихованості за роками навчання.

· Аналіз роботи класного керівника з виховної роботи за напрямками (що було заплановано, що виконано, що не виконано, причини невиконання):

громадянсько-патріотичне виховання;

морально-етичне виховання;

екологічне виховання;

економічне виховання;

правове виховання;

превентивне виховання;

національне виховання;

художньо-естетичне виховання;

фізичне виховання та оздоровлення;

родинно-сімейне виховання.

· Додатки: карта здоров’я учнів класу, карта вихованості.

Критерії оцінки класного керівника  в індивідуальній роботі з учнями

· Уміння поставити найближчі педагогічні завдання і перспективи в роботі з кожним учнем.

· Створення атмосфери взаємної доброзичливості, взаємодопомоги.

· Врахування і використання виховної ролі сім’ї у формуванні особистості школяра.

· Вміння вести психолого-педагогічні спостереження і використовувати інформацію про особисті якості учнів.

· Організація спільної діяльності, спрямованої на колективні творчі справи.

· Справедливе, рівне ставлення до всіх учнів, об’єктивна оцінка вчинків дітей.

· Оцінка навчальної діяльності й поведінки учнів.

КАТЕГОРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИХОВНОЇ РОБОТИ:

· Рівень організованості класного колективу (дисциплінованість, робота учнівського самоврядування).

· Рівень навчальної мотивації учнів класу (динаміка підвищення якості знань, ефективності роботи з учнями, які навчаються на початковому рівні, активність учнів у позаурочній діяльності).

· Різноманітність позаурочного життя класу.

· Динаміка зростання рівня вихованості учнів.

· Рівень розвитку класного колективу (згуртованість, активність, ініціативність учнів, виховний вплив колективу на його членів, рівень розвитку громадської думки).

· Активність співпраці класу з класним керівником.

· Зв’язок із сім’єю, участь батьків у виховному процесі.

· Робота з проблемними учнями, надання їм педагогічної підтримки на основі індивідуального підходу.

· Захищеність та комфортність умов перебування кожного вихованця у класі, школі.

Показники успішної діяльності класного керівника:

· Високий рівень ефективності виховної роботи з класним колективом;

· Високий рівень розвитку творчої індивідуальності класного керівника, наявності у нього авторської педагогічної технології;

· Стиль взаємовідносин;

· Включеність класного керівника в життя класу;

· Високий рівень володіння уміннями та навичками класного керівника (уміння поставити мету, спланувати роботу, здійснити її, оцінити, проаналізувати, зробити висновки);

· Активні співпраця та співтворчість із класним колективом;

· Контакт із батьками та залучення їх до співпраці;

· Володіння вміннями зацікавити вихованців своїм захопленнями, організувати дозвілля;

· Взаємний інтерес класного керівника та учнів один до одного, повага учнів до класного керівника.

Схема аналізу виховної роботи в класі класним керівником

1.Стисла характеристика колективу та окремих учнів:

· загальні відомості про учнів та їхні сім’ї;

· суспільна та пізнавальна активність;

· відповідальність за загальну справу;

· самодисципліна;

· уміння переборювати труднощі;

· культура поведінки в школі та поза нею;

· працьовитість;

· повага до законів, символів держави.

2. Визначення виховних завдань, які поставлені в минулому році (аналіз причин невиконання тих чи інших із них).

3. Аналіз змісту виховання (які звички, знання, вміння, навички формувалися в учнів).

4. Аналіз використовуваних форм виховної роботи (класних годин, зборів, екскурсій, колективних творчих справ тощо).

5. Аналіз використовуваних методів (власного прикладу, переконання, вимоги, стимулювання, доручення)

6. Аналіз умов виховання:

· санітарно-побутових;

· гігієнічних;

· естетичних;

· природних;

· соціально-культурних.

7. Аналіз засобів виховання:

· дитячого колективу (рівень згуртованості, сформованість громадської думки, традиції, наявність лідерів, неформальних груп спілкування);

· системи суспільних відносин у школі;

· особистості вчителя;

· системи учнівського самоврядування (визначення його ефективності).

8. Аналіз результативності індивідуальної виховної роботі:

· з педагогічне занедбаними дітьми (зазначаються кількість дітей, які стоять на обліку, яких знято з обліку, причини постановки на облік, подається характеристика методів та засобів, які використовуються в роботі);

· з дітьми, які не цікавляться навчанням;

· з обдарованими дітьми.

9. Аналіз роботи з педагогічним колективом:

· єдиних педагогічних вимог до школярів;

· рівня реалізації всіма учителями в навчальному процесі виховної функції уроку;

· участі педагогів у позаурочній та позакласній виховній роботі;

· взаємодії з керівниками гуртків, секцій.

10. Аналіз роботи з батьками та громадськістю:

· взаємодії з сім’єю (визначення єдиної позиції щодо виховання, участі батьків у виховній роботі класу, школи);

· тематики батьківських зборів, їх результативності.

11. Аналіз результатів виховної роботи:

· визначення реального рівня виховання;

· визначення ступеня відповідності реальних результатів поставленим цілям;

· характеристика динаміки змін рівня вихованості за роками навчання.

12. Додатки: карта здоров’я учнів класу, карта вихованості, у якій фіксується рівень вихованості учнів.